Поки виступає перша вчителька випускники готуються до слова

Випускники І:

             1-ий.             В шеренгу урочисту рівну

                                              11-ий вистроївся клас.

                                              Перша вчителько, Ви сумуєте?

                                               Я розумію Вас.

             2-ий.             Здається було це вчора:

                                              Ви в клас, ще таких малих

                                              Ввели нас до парт і книг.

             3-ій.              Скільки було нас? Разом – 18.

                                              Крихітних душ дитячих,

                                              На диво непосидючих,

                                              Ніби вони на ресорах,

                                              Добрих, кмітливих, йоржистих,

                                              Лагідних і норовистих,

                                              І запальних, мов порох.

             4-ий.             А ви взяли нас за руки

                                              І повели долати

                                              Найважчий рубіж науки,

                                              А відстань була якого

                                              Від «А» до «Ь»  (знака м’якого).

             5-ий.             А скільки ж то треба мати

                                              Любові у серці, вміння,

                                              І сили, і волі, й терпіння

                                               щоб всіх які б не були,

                                              Разом людьми зросли.

             6-ий.             І ось, як остання гама,

                                              «Останній дзвінок» в житті,

                                              І стали вони перед вами –

                                              Ті самі – і вже не ті

             7-ий.             Ще діти – і вже не діти,

                                              Вони Вам дарують квіти,

                                              Підходять по черзі прощатись,

                                              А Ви стоїте завмерши,

                                              Може, відчувши уперше,

                                              Яке воно – людське щастя.

            1-ий.              Зламавши шеренгу рівну,

                                              З Вами прощається клас,

                                              Перша вчителько, Ви сумуєте?

                                              Я розумію Вас.

Випускники дарують квіти першій вчительці

Ведучий: Який терплячий все – таки

Ваш класний керівник.

Завжди якусь ідею подавав,

Ходити в школу заставляв

А ще до пізньої пори

Робив із вами вечори

І непомітно вчив вас добру,

Порядку кожен раз,

І скільки вистачало сили,

Людей порядних з вас ліпив…

Щоб ви в життя іти могли -

Дорослі, добрі, повні сили,

Щоб вже самі добро творили.

Ведучий: Слово привітання  классному  керівнику  надається учням випускного класу.

  Випускник:

В хвилини радості й дитячої печалі

Учитель був нам вірний помічник.

Його ми руку дружньо відчували –

Він поруч був, наш класний керівник.

Сказать ми хочем слово щире,

Нагоди більше не знайдем.

І побажати щастя й миру

Нашому класному керівнику.

Дякувати Вам не зовсім просто,

Тут слова потрібні щирі:

Будьте молоді душею,

Живіть ви в злагоді і мирі!

Ведучий: Напутнє, як завжди, мудре слово надається  класному керівникові Спасьонову М.Г.

Звучить музика і  учні вітають вчителя

Ведучий: Чим ближче день випуску, день розлуки з друзями, з учителями, з рідною школою, тим відвертіше звучить у висловах старшокласників відчуття великої подяки світлій і радісній порі, яка зветься Шкільні роки.

Ведучий: Тож настала мить надати слово винуватцям нашого свята – випускникам 2013 року.

Випускник: Сьогодні радіють за нас, проводжаючи на дороги самостійного життя, ті, хто багато років розкривав перед нами таємниці наук, проводив цікаві заходи, допомагав організовувати вечори, конкурси, змагання, хто вболівав за нас не менше, ніж наші батьки, хто радів нашим успіхам і засмучувався через невдачі. Це Ви – наші вчителі. Кожен з Вас залишив в душах випускників добрий слід. Всі найкращі слова та квіти сьогодні для Вас.

Випускник : Ось і настала хвилююча мить прощання зі шкільною родиною. І сьогодні можливо, як ніколи, ми відчули, що школа - це нам рідний дім, дитинства і юності. Як не хочеться залишати ці рідні стіни, але незвідана даль кличе нас, і ми вдячні всім, хто прийшов провести нас у далеку дорогу, яка називається дорослим життям. Ми з сумом озираємося на прожиті шкільні роки, бо вони ніколи не повторяться.

Випускник : Школа подарувала нам і перше кохання, і вірних друзів, і радість пізнання того, що створено людським розумом. А ще подарувала нам хвилини спілкування з добрими і мудрими людьми - з нашими вчителями.

Випускник : Дорогі вчителі, ми ніколи не забудемо ваших імен,ваших звичок,вашої великої науки. Минатимуть літа, колись сивина торкнеться і наших скронь, але навіть через багато літ ми з вдячністю згадуватимемо про вас.

Випускник : Рідні наші,любі вчителі,

Простіть за пустощі великі і малі,

За непослух чи не вивчений урок,

За кожен необдуманий наш крок.

Випускник : За те, що виявили силу і терпіння

Для виховання молодого покоління

За світло знань ми вдячні вам без меж,

За щирість і відвертість, звісно, теж.

Випускник : Хай упродовж прийдешніх всіх років

На вдячних вам щастить випускників

Ми ж понесемо у життєвий вітровій

Зерна знань ваших і цвіт ваших надій.

Випускник : І повсякчас вас пам’ятати будем,

У житті ніколи не забудем.

Той шлях, яким вели нас у освіту,

Що вирушали ми у простір світу.

Випускник : Здавалось, 11 літ - багато,

Ніхто й не думав, що так швидко промайнуть.

Тепер нам хочеться, щоб перенесли свято,

Хоча би тиждень ще в школі побувать.

Ведучий:Випускники нашої школи вручають квіти вчителям. Це знак вдячності і пошани до людей, які їх ростили, виховували, навчали. Добра вам, любі вчителі.

Під музику випускники дарують квіти вчителям

Ведучий:Дзвінок останній – перший крок в житті

Палкий порив і юності надії

Нехай щастить вам друзі у житті

І хай здійсняться світлі ваші мрії.

ЗДВР: Останній дзвоник про закінчення одинадцятого класу 2012-2013 навчального року у Мезенівському НВК дають:

Учениця 11 класу_____________________________________________________________

Учень (ця) 1 класу____________________________________________________________

 Ведучий:Прощальна пісня…

Скільки в ній спогадів,

Мрій і сподівань,

Радості та смутку,

Світлої печалі.

Ведучий: Учні, батьки, вчителі, гості нашої школи, випускники дарують вам на згадку

11 кл.: Повітряна куля і голуб з голубкою

Це символ миру і доброти,

Ми вам залишаємо кульки на згадку,

Проте що у школі навчалися ми.

Ведучий:Учні 11 класу, випускники 2013 року та їх класний керівник Спасьонов Микола Григорович випускають кульки мрії, надії, бажань у повітря.

Музика___________________________________________________________

Ведучий: Урочиста лінійка, присвячена святу Останнього дзвоника оголошується закритою.

Звучить гімн України

Ведучий. Пролунав останній дзвоник. Право першими покинути лінійку надається нашим випускникам. Вони йдуть на свій останній шкільний урок.

Ведучий: А з вами, дорогі друзі, ми прощаємося до 1 вересня. Бажаємо вам сонячних, радісних, сповнених незабутніми почуттями літніх канікул!

Ведучий. До побачення! До зустрічі в новому навчальному році.