Вітаю Вас, Гість

Пам’ятка батькам першокласника

 

-         Підтримуйте в дитині її бажання стати школярем. Ваше серйозне ставлення до шкільних проблем, досягнень, а можливо, й ускладнень допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового становища та діяльності.

-         Обговоріть з дитиною ті права й норми, з якими вона зустрілась у школі. Обґрунтуйте їх необхідність.

-         Дитина має право на помилку. Коли людина навчається, в неї може щось не виходити, це правомірно.

-         Складіть разом з дитиною режим дня, стежте за його виконанням.

-         Не пропускайте труднощі, які виникають на початку навчання. Якщо, наприклад, у дитини логопедичні проблеми, починайте їх вирішувати на першому році навчання.

-         Підтримуйте першокласника в його бажанні досягти успіху. Пам’ятайте, що емоційна підтримка і похвала можуть помітно підвищити інтелектуальні досягнення людини.

-         Якщо вас щось тривожить у поведінці дитини, не соромтесь звернутись до шкільного психолога.

-         У зв’язку з соціальною позицією школяра в житті вашої дитини з’явилась більш авторитетна людина, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думки першокласника про свого педагога.

-         Навчання – нелегка й відповідальна праця. Школа суттєво змінює життя дитини, але це не повинно впливати на різнобічний дитячий світ. У першокласника має залишатись достатньо часу на ігри та розваги.

                                    

ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ УСПІХ ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї

1.       Сприятливий мікроклімат у родині.

2.       Спільна діяльність членів сім’ї, що

3.       Справедливий розподіл обов’язків, взаємодопомога та взаємопідтримка.

4.       Спільний життєвий світогляд.

5.       Оптимістичні настрої родини.

6.       Особистий приклад батьків – головний метод родинного виховання (наслідування досвіду).

7.       Шанування членів родини, повага до старших.

8.       Бережливе ставлення до природи.

9.       Активна участь дітей у сімейному житті.

10.  Відсутність насилля в родині.

11.  Збереження родинних традицій і звичаїв.

12.  Відбір телепередач, інтернет-сайтів.

13.  Любов до читання, створення родинної бібліотеки.

 

Як відноситись до обдарованої дитини

Поради вчителю:

1. Учитель не повинен вихваляти кращого учня. Не потрібно вирізняти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми .

2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів .

3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда". Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність - зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей - звичайно, неприпустима.

4. Учителеві необхідно пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

 

Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми.

1. Бути доброзичливим і чуйним.

2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси.

3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.

4. Мати широке коло інтересів.

5. Бути готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних з навчанням обдарованих дітей.

6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.

7. Мати живий та активний характер.

8. Володіти почуттям гумору.

9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду свої поглядів і до постійного самовдосконалення.

10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.

11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.

12. Володіти емоційною стабільністю.

13. Уміти переконувати.

14. Мати схильність до самоаналізу.

 

Поради батькам на кожен день

1. Говоріть синові або доньці: «Людям повинно бути з тобою легко». Не бійтеся повторювати це.

2. Коли ви лаєте дитину, не вживайте висловів: «Ти завжди», «Вічно ти». Ваша дитина взагалі і завжди хороша, вона лише сьогодні щось не так вчинила, про це і скажіть їй.

3. Не розлучайтеся з дитиною у сварці, спочатку помиріться, а потім йдіть у своїх справах.

4. Намагайтеся, щоб дитина була прив'язана до будинку, повертаючись додому, не забувайте сказати: «А все ж таки, як добре у нас вдома».

5. Вселяйте давно відому формулу психічного здоров'я: «Ти хороший/а, але не краще за інших».

6. Наші розмови з дітьми нерідко бліді, тому кожен день читайте з дітьми вголос (навіть з підлітками) гарну книгу, це сильно збагатить ваше духовне спілкування.

7. У суперечках з сином або дочкою хоч іноді поступайтеся, щоб їм не здавалося, ніби вони вічно не праві. Цим ви і дітей навчите поступатися, визнавати помилки і поразки.

 

Поради психолога учителям

Особистісно зорієнтований підхід у навчанні грунтується на сприйнятті індивідуальності, самоцінності дитини як носія суб'єктивного досвіду, який складається у неї з перших днів життя. Учень має право на особистісний шлях розвитку та вибір засобів навчальної діяльності в межах її завдань.

*  Учитель, ставлячись до учня як до особистості, дає йому змогу саморозвиватися й самореалізовуватися, враховує його можливості, особливості, здібності. Взаємодія між вчителем та учнем має будуватися на основі єдності позицій, бажань, а не вимушеного спілкування.

*  Найголовніше завдання вчителя: максимально активізувати внутрішні ресурси своїх вихованців, щоб вони самі могли успішно впоратися з різноманітними навчальними, а в подальшому - виробничими проблемами. Дітей слід навчити на оптимальному рівні виявляти свій  інтелектуально - вольовий і моральний потенціал.

*  Особистість педагога - лише передумова виховання дитини. Трансляція його позитивних якостей відбувається лише тоді, коли він, встановлюючи зв’язки з дітьми, створює й збагачує їхній досвід емоційних переживань.

*  Якщо вчитель ставитиметься до учня без справжнього інтересу і поваги, у того не буде жодних підстав сприймати себе як особистість.

*  Щоб зрозуміти учня, його думки, почуття, вчинки, треба брати емоційну участь у стосунках з ним, навчитися відчувати до нього постійний інтерес. Позиція безпристрасного арбітра згубна для справи.

*  Такому вчителю, форми і способи діяльності якого статичні, не змінюються від уроку до уроку, від року до року, сьогодні нічого робити в класі.

*  Якщо учень не сприймає ваших дій (способів впливу) щодо нього, то це означає лише одне: ці дії не відповідають його особистісним особливостям.

*  Якщо вам потрібно висловити зауваження учневі, то зробити це слід дружелюбно і з повагою до нього. Ваше несхвалення його поведінки в певній ситуації втратить негативний ефект.

*  Якщо виник конфлікт з учнем, не шукайте способів будь-що утвердити свою правоту. Спробуйте знайти взаємоприйнятні шляхи його розв’язання.

*  У багатьох своїх учнях учитель вбачає однодумців і спільників. Досягти професійного успіху вчитель може, лише узгоджуючи свої дії з ними.

 

Рекомендації батькам з виховання обдарованої дитини

1. Дитина – це не експериментальний майданчик для психолого-методичних новацій та апробації, це не іграшка і не втіха, не «помічник» на старість.

2. Даруйте дитині батьківську любов, повагу, створіть умови для розвитку, дайте можливість їй жити власним життям. Не задовольняйте власні емоції за рахунок дітей.

3. Допомагайте, але не заважайте їм самим робити свій вибір.

4. Виховуйте дитину як рівну собі, тоді вона буде відстоювати власну думку, поважати інших, буде вільною, талановитою особистістю.

5. Спілкуйтесь частіше з дітьми, намагайтеся бути в курсі їх справ, підтримуйте їх у будь-якій ситуації, пояснюйте існування різних точок зору.

6. Підтримуйте родинні стосунки, влаштовуйте сімейні свята, ігри.

7. Виховуйте дитину в гармонії з природою.

8. Дайте можливість дитині спробувати себе в різних напрямках творчої діяльності, не дозволяйте кидати розпочату справу, доки не отримаєте перших результатів, щоб зробити певні висновки.

9. Спонукайте до праці, примушуйте виконувати певну роботу, навіть інколи за рахунок свого часу.

10. Радійте успіхам ваших дітей.

11. Виражайте свою любов до дітей так, щоб вони її відчули.

12. Пам’ятайте, що любов – це і турбота про інших.

13. Пам’ятайте, що проблеми дитини – це проблеми батьків і починати щось змінювати треба спочатку з себе.

Рекомендації батькам, які бажають розвивати здібності своїх дітей.

1. Не стримуйте розкриття потенціальних можливостей психіки.

2. Уникайте однобокості у навчанні та вихованні.

3. Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок, створюйте умови для виходу дитячої енергії, рухомості, емоційності.

4. Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, кохання, поваги до себе та оточуючих), оскільки людина, енергія якої прихована, найменш спроможна досягти висот самовираження.

5. Залишайте дитину на самоті й дозволяйте займатися своїми справами. Пам’ятайте: якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитись без вад.

6. Підтримуйте здібності дитини до творчості й проявляйте співчуття до невдач. Уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.

7. Будьте терплячими до ідей, поважайте допитливість, питання дитини. Відповідайте на всі запитання, навіть якщо вони, на ваш погляд, виходять за межі дозволеного.

 

Рекомендації вчителям, щодо підтримки дисципліни в класі

  • Дисципліна – це умова, засоби й результат виховання, вона потребує зустрічних зусиль. Головною умовою дисциплінованої поведінки учнів є доброзичливі відносини між учителями і дітьми.
  • Необхідно враховувати що дисципліну в класі обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів, організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку умов і традицій даної школи.
  • При роботі в класі і для підтримання дисципліни необхідно враховувати наступні правила:
  • Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність.
  • Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування.
  • Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний оптимістичний настрій у класі.
  • Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки; не допускайте перевтоми учнів.
  • Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.
  • Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали можливість відчути себе лідерами.
  • Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя.
  • Будьте привітними.
  • Не виявляйте антипатій до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями.
  • Не припускайте появи „любимчиків”, це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі.
  • Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими.
  • Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує веселий, спритний, оптимістичний учитель.
  • Підтримуйте контакт з учнями поза уроками, на заняттях  гуртка, позакласних заходах, спільних походах.
  • Зміцнюйте зв’язки з батьками, намагайтеся отримати від них підтримку, але не сподівайтеся, що вони вирішать проблему з дисципліною в класі. Виявляйте коректність у взаєминах з батьками. Постійна негативна інформація, скарги псують відносини, викликають недовіру до вчителя, його можливостей, здібностей навчати й виховувати дітей.

Рекомендації психолога «Перед олімпіадою»

 Перш ніж почати підготовку до олімпіади, варто обладнати місце для занять: забрати зайві речі, зручно розташувати потрібні підручники, посібники, зошити, папір, олівці і т.п. Психологи вважають, що добре ввести в такий інтер’єр для занять жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Не треба переклеювати заради цього шпалери або змінювати штори, досить якоїсь картинки в таких тонах, естампа, що зрештою можна зробити і самому, використовуючи, наприклад, техніку колажу.

Приступаючи до підготовки до олімпіади, корисно складати план.

Для початку добре визначити, хто ви – «сова» чи «жайворонок», і в залежності від цього максимально завантажити ранкові або, напроти, вечірні години.

Складаючи план на кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні буде вивчатися. Не взагалі: «Небагато позаймаюсь», а що саме сьогодні будете учити, які саме розділи якого предмета.

Звичайно, добре починати – поки не втомився, поки свіжа голова – з самого важкого, з того розділу, що гірший за все. Але буває і так, що знайомитися не хочеться, у голову нічого не йде. Коротше, «немає настрою». У такому випадку корисно почати, навпроти, з того, що знаєте краще, з того матеріалу, що вам найбільше цікавий і приємний. Можливо, поступово справа піде.

Обов’язково варто чергувати роботу і відпочинок, скажімо, 40 хв. занять, потім 10 хв. – перерва. Можна в цей час вимити посуд, полити квіти, зробити зарядку.

Готуючись до олімпіади, не треба прагнути до того, щоб прочитати і запам’ятати напам’ять весь підручник. Корисно повторювати матеріал з питань. Прочитавши питання, спочатку згадаєте й обов’язково коротко запишіть усе, що ви знаєте з цього питання, і лише потім перевірте себе за підручником. Особливу увагу зверніть на підзаголовки чи глави параграфа підручника, на правила і виділений текст. Перевірте правильність дат, основних фактів. Тільки після цього уважно, повільно прочитайте підручник, виділяючи головні думки, - це опорні пункті відповіді.

Наприкінці кожного дня підготовки варто перевірити, як ви засвоїли матеріал: знову коротко запишіть плани всіх питань, які були пророблені в цей день.

 

Рекомендації учителям, які викладають у 1 класі

  1. Враховуйте вікові та індивідуальні особливості дітей – шести річок в навчально – виховному процесі.
  2. Пам'ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.
  3. Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, пам'ятки, алгоритми, картки – опори, зразки виконання.
  4. Протягом уроку давайте конкретні доступні завдання і вимагайте чіткого їх виконання.
  5. Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів,  вимагайте систематичної роботи над помилками.
  6. Ретельно продумайте заходи і прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів. Розробіть відповідний роздатковий матеріал.
  7. Забезпечуйте систематичне повторення.
  8. Уникайте перевантаження дітей.
  9. Не забувайте про слова підтримки та заохочення для забезпечення позитивної емоційної атмосфери на уроці.

 

Як готувати домашні завдання

1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.

2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.

3. Навчися користуватися словниками й довідниками. З'ясуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.

4. Якщо в тебе є комп'ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.

5. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначити, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.

6. Між уроками роби перерви.

7. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам'ятати.

8. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацюй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів. (Ключові слова - найважливіші в кожному абзаці).

 9. Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, рівномірно розподіляючи навантаження.

10. Готуючись до усних уроків, використовуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти й запам'ятати матеріал.

11. Складай план усної відповіді.

12. Перевіряй себе.

 

Поради батькам п'ятикласників

 

  1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

  2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

  3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

  4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

  5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

  6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

  7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

  8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.
    Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

  9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.

  10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

  11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.

  12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі. 

Формування навчальної мотивації

1. НЕ ЗАВАЖАЙТЕ ПІДЛІТКОВІ ВЧИТИСЯ САМОСТІЙНО. ТІЛЬКИ В ПРОЦЕСІ САМОСТІЙНИХ ВІДКРИТТІВ, «ОСЯЯНЬ» У НЬОГО З'ЯВИТЬСЯ БАЖАННЯ ВЧИТИСЯ ДАЛІ. РАДІСТЬ ВІД ОСЯГНЕННЯ НОВОГО - НАЙКРАЩИЙ МОТИВУЮЧИЙ ЧИННИК.
2. НАВЧАЛЬНА ПРАЦЯ ЦІКАВА ТІЛЬКИ ТОДІ, КОЛИ ВОНА РІЗНОМАНІТНА. НЕ ПОВТОРЮЙТЕ ВДОМА ШКІЛЬНУ СИСТЕМУ. НЕХАЙ ПІДЛІТОК САМ ОРГАНІЗУЄ СВОЄ НАВЧАННЯ ВДОМА, ЯК ЙОМУ ПОДОБАЄТЬСЯ, САМ ВИРІШИТЬ, ЯК ОБСТАВИТИ СВІЙ РОБОЧИЙ КУТОЧОК, ЯК ОРГАНІЗУВАТИ СВІЙ РОБОЧИЙ ЧАС.
3. БУДЬ-ЯКА ЛЮДИНА ВИКОНУЄ ДІЯЛЬНІСТЬ З ЗАДОВОЛЕННЯМ ТІЛЬКИ ТОДІ, КОЛИ ВОНА РОЗУМІЄ, ДЛЯ ЧОГО ЦЕ ПОТРІБНО. ДИТИНА НЕ ЗНАЄ, ДЕ ЇЙ МОЖУТЬ ЗНАДОБИТИСЯ ЗНАННЯ З ПРИРОДОЗНАВСТВА? ПОКАЖІТЬ ЦЮ ОБЛАСТЬ. ПРИЧОМУ, БАЖАНО, ЩОБ ЗНАННЯ БУЛИ ЗАТРЕБУВАНІ САМЕ СЬОГОДНІ, ТАК ЯК РОЗУМІННЯ ТОГО, ЩО ЦІ ЗНАННЯ БУДУТЬ ПОТРІБНІ ЧЕРЕЗ КІЛЬКА РОКІВ, НЕ Є МОТИВУЮЧИМ ЧИННИКОМ.
4. КУПУЙТЕ ЦІКАВІ КНИГИ («ЦІКАВА ФІЗИКА», «ЦІКАВА ГЕОМЕТРІЯ»), ДОВІДНИКИ З РІЗНИХ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН. МОЖЕ БУТИ, ЧЕРЕЗ ІНТЕРЕС ДО ЦИХ КНИГ СФОРМУЄТЬСЯ І ІНТЕРЕС ДО ПРЕДМЕТУ В ЦІЛОМУ. ЩЕ Л.ФЕЙЕРБАХ СТВЕРДЖУВАВ: «ТЕ, ДЛЯ ЧОГО ВІДКРИТО СЕРЦЕ, НЕ МОЖЕ СКЛАСТИ ТАЄМНИЦІ І ДЛЯ РОЗУМУ.»
5. НЕ ПОСПІШАЙТЕ ПОЛЕГШИТИ ПРАЦЮ ПІДЛІТКА (ЗРОБИТИ ЗА НЬОГО ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ, ВИМАГАТИ ВІД ВЧИТЕЛЯ СКАСУВАТИ ЯКИЙ-НЕБУДЬ ВИД РОБОТИ). АЛЕ І НЕ ЗМУШУЙТЕ ДИТИНУ ПЕРЕРОБЛЯТИ ЗАВДАННЯ, ВИКОНУВАТИ НУДНУ МОНОТОННУ РОБОТУ, ЗАУЧУВАТИ ДОДАТКОВО ВАЖКИЙ, НЕЗРОЗУМІЛИЙ МАТЕРІАЛ. ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО НІ ЗАНАДТО ВАЖКИЙ, НІ ЗАНАДТО ЛЕГКИЙ МАТЕРІАЛ НЕ ВИКЛИКАЄ ІНТЕРЕСУ. НАВЧАННЯ ПОВИННО БУТИ ВАЖКИМ, АЛЕ ПОСИЛЬНИМ.
6. ВСЕЛЯЙТЕ В ДИТИНИ ВПЕВНЕНІСТЬ, ЩО У НЬОГО ВСЕ НЕОДМІННО ВИЙДЕ. РОЗПОВІДАЙТЕ ПРО ТЕ, ЯКІ ПРОБЛЕМИ У НАВЧАННІ ВИНИКАЛИ В ДИТИНСТВІ У ВАС. ЯКЩО ДИТИНА НЕ ВІРИТЬ У СВОЇ СИЛИ, ТО У НЕЇ ФОРМУЄТЬСЯ НАВЧЕНА БЕЗПОРАДНІСТЬ, ТОБТО ВОНА НЕ В СИЛАХ ВИКОНУВАТИ ДІЯЛЬНІСТЬ УСПІШНО.
7. НІ В ЯКОМУ РАЗІ НЕ КАРАЙТЕ ДИТИНУ ЗА НЕВДАЧІ У НАВЧАННІ. ЦЕ НЕ СПРИЯЄ ПІДВИЩЕННЮ МОТИВАЦІЇ.
8. У ЦЬОМУ ВІЦІ ПОЧИНАЮТЬ ПРОЯВЛЯТИСЯ ІНТЕРЕСИ, ВЧЕННЯ ДИТИНИ СТАЄ ВИБОРЧИМ: НА УЛЮБЛЕНІ ПРЕДМЕТИ ВОНА ВИТРАЧАЄ БІЛЬШЕ ЧАСУ, НА ТІ, ЩО НЕ ПОДОБАЮТЬСЯ – МЕНШЕ. НЕ ЗАВАЖАЙТЕ ЇЙ САМОВИЗНАЧАТИСЯ. ЯКЩО ЛЮДИНА УСПІШНА У ЧОМУСЬ ОДНОМУ, ГОТОВА ЗАЙМАТИСЯ ЦИМ ПРЕДМЕТОМ ГОДИНАМИ, ЦЕ ВЖЕ ДОБРЕ. ЗАСВОЇТИ ВСІ ПРЕДМЕТИ ОДНАКОВО ДОБРЕ ДУЖЕ СКЛАДНО.
9. ДИТИНІ ПОДОБАЄТЬСЯ ТІЛЬКИ ТЕ, ЩО ВОНА ЗНАЄ ДОБРЕ, ЩО ВДАЄТЬСЯ. ІНОДІ ВІДСУТНІСТЬ ІНТЕРЕСУ ДО ЯКОГОСЬ ПРЕДМЕТА ПОВ'ЯЗАНО З ТИМ, ЩО У ДИТИНИ ДУЖЕ БАГАТО ПРОГАЛИН У ЗНАННЯХ. ЦЕ ЗАВАЖАЄ ЇЙ ЗАСВОЇТИ ПОДАЛЬШИЙ МАТЕРІАЛ. ДОПОМОЖІТЬ ДИТИНІ ЗАПОВНИТИ ЦІ ПРОГАЛИНИ.
10. ПАМ'ЯТАЙТЕ: ЯКЩО ПІДЛІТОК ПРОЯВЛЯЄ НЕБАЖАННЯ ВЧИТИСЯ - ЦЕ НЕ ПРИМХА, А КРИК ПРО ДОПОМОГУ.

 

Шкільна тривожність і її подолання

1. ПЕРШ ЗА ВСЕ ЗАСПОКОЙТЕСЯ САМІ. НІЧОГО СТРАШНОГО НЕ СТАЛОСЯ, ДІТИ ІНОДІ ОТРИМУЮТЬ ДВІЙКИ, ПАДАЮТЬ, СВАРЯТЬСЯ З ДРУЗЯМИ І Т.Д.
2. СПРОБУЙТЕ РАЗОМ З ДИТИНОЮ ПРОАНАЛІЗУВАТИ СИТУАЦІЮ. ЯК ВІДОМО, ЗВИЧАЙНЕ, ЗНАЙОМЕ ХВИЛЮЄ МЕНШЕ, НІЖ НЕЗНАЙОМЕ. ДИТИНІ ТРЕБА ПИСАТИ КОНТРОЛЬНУ? ПРЕКРАСНО! ЗГАДАЙТЕ РАЗОМ, В ЯКІЙ КЛАСНІЙ КІМНАТІ ЦЕ БУДЕ ВІДБУВАТИСЯ, ЯКОГО КОЛЬОРУ ЗОШИТ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ. УЯВІТЬ, ЯК УЧЕНЬ ВХОДИТЬ В КЛАС, ЯК ПОЧИНАЄ ПИСАТИ. ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, ЗОВСІМ НЕ СТРАШНО!
3. ПРОАНАЛІЗУЙТЕ З ДИТИНОЮ ЇЇ ПОЗИТИВНИЙ ДОСВІД. ВСЕЛИТИ В НЕЇ ВПЕВНЕНІСТЬ, ЩО ВОНА ЗМОЖЕ ПОДОЛАТИ І ЦЮ СИТУАЦІЮ.
4. ПРОАНАЛІЗУЙТЕ З НЕЮ І ТІ СИТУАЦІЇ, В ЯКИХ ВОНА СКОЇЛА ПОМИЛКИ. ПОДУМАЙТЕ, ЧИМ ЦІ ПОМИЛКИ БУЛИ ЗУМОВЛЕНІ? ДОПОМОЖІТЬ РОЗІБРАТИСЯ В ТОМУ, ЩО ДИТИНА НЕ РОЗУМІЄ.
5. ЧАСТО СТРИВОЖЕНУ ЛЮДИНУ МУЧИТЬ ДУМКА: «А РАПТОМ ЩОСЬ ТРАПИТЬСЯ?» ОБГОВОРІТЬ ЦЮ ТЕМУ З ДИТИНОЮ. З'ЯСУЙТЕ, ЧОГО ВОНА БОЇТЬСЯ. ЇЙ СТРАШНО ОТРИМАТИ ДВІЙКУ? А ЩО ТРАПИТЬСЯ, ЯКЩО ВОНА ОТРИМАЄ ДВІЙКУ? ПОЯСНІТЬ ЇЙ, ЩО НЕ БУДЕТЕ ЇЇ ЛАЯТИ, ЗРОЗУМІЄТЕ, ЩО ЦЕ СТАЛОСЯ ВИПАДКОВО. ВИРАЗІТЬ ГОТОВНІСТЬ ДОПОМОГТИ ДИТИНІ В ЦЬОМУ ВИПАДКУ. ВОНА ПОВИННА ЗНАТИ, ЩО ВИ БУДЕТЕ ПІДТРИМУВАТИ В БУДЬ-ЯКОМУ ВИПАДКУ.
6. З ДІТЬМИ, У ЯКИХ СИЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА, МОЖНА ЗАСТОСОВУВАТИ ПОЗИТИВНІ СТИМУЛИ. ПООБІЦЯЙТЕ ДИТИНІ ЩОСЬ ОСОБЛИВЕ, ЯКЩО ВОНА ВПОРАЄТЬСЯ ІЗ ЗАВДАННЯМ УСПІШНО. НЕ ПЕРЕСТАРАЙТЕСЯ, БО ЗАНАДТО ЗНАЧИМІ СТИМУЛИ МОЖУТЬ ПОГІРШИТИ ДІЯЛЬНІСТЬ ДИТИНИ. НАВІТЬ ЯКЩО ДИТИНА НЕ ЗУМІЛА ВИКОНАТИ ВСЕ ТАК ДОБРЕ, ЯК ЗАДУМУВАЛА, ВСЕ ОДНО ЗАОХОТЬТЕ ЇЇ.
7. НАША МОВА ДОСИТЬ БАГАТА ДЛЯ ВИРАЖЕННЯ ПОЧУТТІВ. ТОМУ СВОЮ ДУМКУ МОЖНА ВИСЛОВИТИ ЧЕСНО. МОЖНА СКАЗАТИ: «МОЛОДЕЦЬ, ТИ ЗРОБИВ ЦЕ ДОБРЕ!» МОЖНА СКАЗАТИ ПО-ІНШОМУ: «МОЛОДЕЦЬ, МИ ПОСТАРАВСЯ ДОБРЕ! НЕХАЙ ЩЕ НЕ ВСЕ ВИЙШЛО, АЛЕ Я ВІРЮ, ЩО У ТЕБЕ ВСЕ ВИЙДЕ! »

Якщо діти мають мало справжніх товаришів або з ними «не дуже хочуть дружити»

А) УЧІТЬ ІГРАМ, В ЯКИХ ТРЕБА БРАТИ УЧАСТЬ РАЗОМ З ДРУЗЯМИ.
Б) БУДИНОК ОСНАСТІТЬ ПРЕДМЕТАМИ, ЩО ПРИВЕРТАЮТЬ ІНШИХ ДІТЕЙ. ПОВИННЕ БУТИ МІСЦЕ, ДЕ ДІТИ МОЖУТЬ САМОСТІЙНО СПІЛКУВАТИСЯ, ВІДЧУВАТИ СЕБЕ ЯК ВДОМА. ПОЧАСТУЙТЕ ЧИМ-НЕБУДЬ ГОСТЕЙ ВАШОЇ ДИТИНИ.
В) ЗАПРОСІТЬ ДРУЗІВ ВАШОЇ ДИТИНИ НА СПІЛЬНУ ПРОГУЛЯНКУ.
Г) ЗНАЙОМТЕСЯ З ДРУЗЯМИ ВАШОЇ ДИТИНИ. СТАВТЕСЯ З ПОВАГОЮ ДО ТОВАРИШІВ ВАШОЇ ДИТИНИ. ЦІКАВТЕСЯ ЇХ ЖИТТЯМ.

І ще кілька порад батькам п'ятикласників:

1. ЯКЩО ВАША ДИТИНА МАЄ ЯКІСЬ ОСОБЛИВОСТІ ХАРАКТЕРУ (ПОВІЛЬНИЙ, ІМПУЛЬСИВНИЙ, ЧУТЛИВИЙ) АБО ЗДОРОВ'Я, ПОВІДОМТЕ ПРО ЦЕ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ, ВІН ОБОВ'ЯЗКОВО ВРАХУЄ ЦЕ.
2. ЯКЩО ВАША ДИТИНА ЧИМОСЬ ОБРАЖЕНА, НЕ ПОСПІШАЙТЕ ЙТИ В ШКОЛУ РОЗБИРАТИСЯ. ВОНА, ЗВИЧАЙНО, ГОВОРИТЬ ВАМ ПРАВДУ, АЛЕ ЦЕ ТІЛЬКИ ЙОГО БАЧЕННЯ. ПОСЛУХАЙТЕ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ ІНЦИДЕНТУ, СКЛАДІТЬ СВОЮ ДУМКУ. ПАМ'ЯТАЙТЕ: ВИ НЕ ЗМОЖЕТЕ ВСЕ ЖИТТЯ ЖИТИ ЗА ДИТИНУ, І НАВЧІТЬ ЙОГО ВИХОДИТИ З КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ САМОСТІЙНО.
3. У ВАШОЇ ДИТИНИ БУДУТЬ РІЗНІ ВЧИТЕЛІ З РІЗНИМИ ВИМОГАМИ. ВАЖЛИВО, ЩОБ ВІН НАВЧИВСЯ ЕФЕКТИВНО ПРАЦЮВАТИ НА КОЖНОМУ УРОЦІ: ЦЕ ЗБАГАТИТЬ ЙОГО ЖИТТЄВИЙ ДОСВІД.
4. НА ПЕРШИХ ПОРАХ, ЗНАЙОМЛЯЧИСЬ З ЧИМОСЬ НОВИМ, ПІДЛІТОК НЕ ПРИЙМАЄ ЙОГО, ВЕРЕДУЄ, КАЖЕ, ЩО РАНІШЕ БУЛО КРАЩЕ. НЕ ПІДТРИМУЙТЕ ЦІ РОЗМОВИ ДИТИНИ, ДОПОМОЖІТЬ ЇЙ ПРИСТОСУВАТИСЯ ДО НОВИХ УМОВ.
5. ВАША ДИТИНА ВХОДИТЬ У ДУЖЕ ВАЖКИЙ ЕТАП ЖИТТЯ - ЮНІСТЬ. НАБЕРІТЬСЯ ТЕРПІННЯ, ЩОБ РАЗОМ З Н
ЕЮ ПЕРЕРОСТИ ЦЕЙ ПЕРІОД!

Заповіді для учнів

  1. Розкрий себе в будь-якій ініціативі.
  2. Пам'ятай, що сила твоя, цінність для тебе і оточуючих – це твоє прагнення до морального, духовного і фізичного здоров'я.
  3. Знайди того, хто потребує твоєї підтримки, допомоги, захисти його.
  4. Оцінюй себе та своїх товаришів не за словами, а за реальними діями.
  5. Вчися, бо вчитися треба.
  6. Розумій природу, щоб розуміти самого себе.
  7. Перемагай труднощі і не зупиняйся на досягнутому.
  8. Люби, поважай свій народ, свою культуру, Батьківщину.
  9. Шануй своїх батьків.
  10.  Говори правду.

Поради практичного психолога батькам щодо успішного навчання та міцного здоров`я

  1) дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки,чіткого режиму життя (розподіл часу для праці,навчання,дозвілля,відпочинку);практикувати визначення кожному членові сім’ї його обов’язків,конторолювати їх виконання,спільно з дітьми аналізувати стан життя родини,її перспективи,внутрісімейні плани тощо;
  2) постінйо тримати в полі зору шкільне життя дитини,цікавитися її успіхами,проблемами,труднощами,інтересами,запитами,прагненнями та способами їх задоволення;

  3) знати товаришів своєї дитини,зони її неформального спілкування,сповідувані нею ідеали,пріоритетні життєві орієнтири;

  4) виховувати в дітей відповідальне,ціннісне ставлення до свого здоров’я,культивувати розуміння обов’язку,допомагати в майбутньому своїм престарілим батькам і родичам,дітям,усім нужденним людям утримувати свою сім’ю;

  5) компетентно й педагогічно грамотно (без повчань,моралізування,докучливості,залякування,з урахуванням вікових характеристик) обговорювати з дітьми проблеми асоціального змісту життя окремих людей (наркомани,токсикомани,алкоголіки).Намагатись,аби перша інформація про наркотичне лихо та сумнівний кайф надійшла до дітей саме від батьків,родини,а не від компанії,з вулиці тощо;

  6) обмежувати доступ дітей до інформації,що популяризує наркоманію,зваблює їх насолодою від уживання наркотичних і токсичних речовин;

  7) розвивати й заохочувати самойстійність у дітей,уміння відстоювати свою позицію.власні переконання;навчати протистояти агітації прихильників сучасного способу життя, «прикрашеного» наркотичними й токсичними речовинами,алкоголем тощо;

  8) підтримувати постійний зв’язок зі